В Італійському місті Савона днями влаштували показ документального фільму «Маріуполь. Невтрачена надія» режисера Максима Литвинова, знятий об’єднанням українських продюсерів (OUP Documentary).
Подія відбулася в рамках відзначення Дня Незалежності України. Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України.
«Маріуполь. Невтрачена надія» показує війну Росії проти України очима простих людей, які прожили у Маріуполі перший місяць вторгнення. Стрічка побудована на щоденниках маріупольської журналістки Надії Сухорукової: вона нотувала те, що бачила навкруги себе у цей час», – інформують у OUP Documentary.
Загалом цей документальний фільм показали в кількох десятках країн світу. Щоби глядачі відчули спорідненість і солідарність із постраждалими маріупольцями, для показів обрали міста чимось схожі на український Маріуполь – донедавна квітуче, а нині зруйноване росією місто, чи його міста-побратими.
Отже, місто Савона, що розташоване на півночі Італії, для показу фільму про Маріуполь було обране невипадково. По-перше, в обох цих містах важливе місце для економіки мають порти та перевезення вантажів. А по-друге, італійська Савона понад 30 років є побратимом українського Маріуполя.
Стрічка «Маріуполь. Невтрачена надія» є документальним свідченням мешканців міста, простих людей, у чиї життя увірвалась війна. П’ятеро містян, які пережили у Маріуполі перший місяць вторгнення росії, розповідають про те, що вони бачили, що відчували, як приймали рішення всередині війни.
«Документальний фільм «Маріуполь. Невтрачена надія» дозволить іноземним глядачам побачити російську агресію очима її безпосередніх свідків. Ми працюємо над тим, щоб світ бачив справжнє обличчя рф і не зупинимося, допоки останній російський солдат не залишить нашої землі, а винні в агресії та злочинах будуть покарані», – обіцяють в МЗС України.
Про те, як знімався фільм «Маріуполь. Невтрачена надія», розповіли в OUP Documentary. Зокрема, журналістці Наталці Кружиліній довелося зробити більше сотні телефонних дзвінків у пошуках героїв стрічки – з проханням розповісти про те, що відбувалося в Маріуполі.
«Але один за одним люди відмовлялися. Хтось боявся за своє життя та життя рідних, які лишилися або в Маріуполі, або виїхали до росії. Хтось не бачив у цьому сенсу. Хтось не хотів виносити своє горе на люди… Тому всі герої нашого фільму – нереально круті», – пояснила журналістка.
За словами Наталки, під час підготовки до інтерв’ю з маріупольцями, довелося довго міркувати – як побудувати бесіду, щоб людина і відверто розповіла про все, що коїлося в Маріуполі, й, одночасно, не змусити її знову переживати той жах, який там відбувався.
Однак усі її занепокоєння виявилися даремними – люди самі хотіли розповісти про пекло, яке їм влаштували російські військові.
«Хоча Ксенії вартувало чималих зусиль, щоб наважитися розповісти на камеру про смерть сина. А Юлі, яка народжувала під авіабомбами, складно було підбирати слова, щоби описати свій стан. Надя за словами ховала страх збожеволіти. І саме тому їхня розповідь має велику цінність. І саме тому про це має знати весь світ… У цьому фільмі – робота нас всіх, робота на перемогу», – зазначила Наталка Кружиліна.
Раніше йшлося про те, що Італія допоможе Україні відновити будівлю драмтеатру в Маріуполі.
