Сьогодні, 27 жовтня, ми відзначаємо День української писемності та мови — свято, яке нагадує не лише про історію нашого слова, а й про його силу у сьогоднішніх випробуваннях. Українська мова нині звучить не тільки в Україні, а й за кордоном.
Українська мова звучить на передовій, у волонтерських штабах, у школах і садочках, в лікарнях, які працюють попри повітряні тривоги. Вона звучить серед руїн і серед надії.
За час повномасштабної війни українська мова стала ще глибше символом спротиву. Нею моляться, нею відправляють накази, нею пишуть листи з фронту. Українське слово стало не просто засобом спілкування — воно стало зброєю, оберегом, знаком того, хто ми є.
Мова вистояла разом з людьми. Вона вистояла у підвалах, куди ховалися від обстрілів, у повідомленнях, що підтримували тих, хто далеко, у піснях, які співали для хоробрості.
Сьогодні, як ніколи, ми розуміємо: зберегти мову — означає зберегти себе. Бо там, де звучить українське слово, там живе Україна.
З Днем української писемності та мови!
