В різних історичних періодах нашої нації матері завжди символізували найвищі моральні цінності, були заступницями роду, берегинями християнської віри. Від них у великій мірі залежало виховання дітей і прищеплення любові до рідної землі, культури та збереження національних традицій.
Загалом, роль українських жінок-матерів в нашій історії виходить далеко за рамки піклування про домашнє вогнище, вони часто виступали радницями при дворах, захисницями міст, були еталонами освіченості і мудрості.
Наприклад, свята княгиня Ольга разом з князем Володимиром Великим започаткувала християнізацію Київської Русі. Мати Івана Мазепи Марія Магдалина була близькою порадницею для сина, підтримувала його в державницьких справах і відігравала важливу роль як меценатка, фінансуючи будівництво храмів та сприяючи розвитку української культури. Дочка Ярослава Мудрого Анна стала королевою Франції і мала значний вплив на європейську політику того часу…
В Запорозькій Січі українські матері формували у синів козацький дух, сміливість та любов до рідної землі. Жінка-козачка мала високий соціальний статус, користувалася значними правами та свободами, будучи майже рівноправною з чоловіком.
Починаючи з кінця 1990-х початку 2000-х років, велика кількість українських матерів вирушила до Італії на заробітки, щоб забезпечити гідне майбутнє своїм дітям, часто розриваючись між необхідністю працювати за кордоном і бажанням бути поруч із родиною. Їхня важка праця, духовна єдність і молитва на довгі роки стали основою для своїх родин, які залишилися на Батьківщині.
День Матері в Україні щороку відзначають у другу неділю травня, який традиційно вважається місяцем Пречистої Діви Марії, до якої часто звертаються християни, просячи заступництва та допомоги.
Цьогоріч свято припало на 10 травня. Українська діаспора в Римі, яку складають у великій мірі матері, бабусі в цей недільний день мала можливість долучитися до святкування Дня Матері в Патріаршому Прокатедральному соборі Святої Софії.
Захід розпочався о 10.00 год Божественною Літургіїєю, очолив богослужіння якої ректор cобору о. Марко-Ярослав Семеген. Після Служби Божої отці відправили Молебень до Пресвятої Богородиці та освятили копію Почаївської Богородиці – великої Заступниці і Покровительки України.
На завершення відправи о. Марко представив особливого гостя, що був присутній на Літургії, кардинала Фабіо Баджо – заступника секретаря та відповідального за Відділ у справах мігрантів і біженців Дикастерії сприяння інтегральному людському розвитку у Ватикані, якому в знак подяки за його роботу і допомогу, зокрема, українським мігрантам, подарував щойно освячений образ Богородиці. Кардинал Фабіо висловив вдячність за подарунок і особисто привітав українських матерів, що були в Храмі, подарувавши кожній матері білу троянду.
Після завершення Божественної Літургії надворі біля Храму для всіх присутніх був організований благочинний обід. Водночас, кожен мав можливість придбати білети для благодійної лотереї, лоти для якої збирав особисто о. Марко. Виручені кошти з цих заходів будуть направлені для допомоги Україні.
До речі, 1 травня від Патріаршого Прокатедрального собору Святої Софії у Римі вирушила уже 151-ша вантажівка з гуманітарною допомогою для України – цього разу для мешканців Харкова.
Концертну програму зі вступним вітальним словом розпочав о. Марко, який наголосив, що материнство – це великий дар, без якого не може бути батьківства:
“Єва в Біблійному значенні означає “нове життя”. Якщо сьогодні ми подивимося на те, що відбувається довкола – то це війна проти життя, яка нищить генофонд нації, нищить майбутнє. І зараз дуже багато інших тенденцій в світі, які заперечують вартість подружжя. Тому, сьогоднішнім святом Матері ми хочемо вшанувати вас дорогі жінки, дорогі матері, хочемо подякувати вам за все, що ви робите”, – наголосив ректор собору на важливості святкування Дня Матері.
Після цього о. Марко представив народну артистку України Марію Бурмаку і український музичний гурт Religimuz, який складається з подружжя Олега Колоса і Надії Пакош, яка є матір’ю шістьох дітей. Священник подякував гостям за те, що вони сьогодні разом з нами і закликав всіх присутніх долучатись до святкування, оскільки без миттєвостей радості, війна і породжений нею негатив, може зламати людину:
“Для того, щоб ми були сильними – нам треба багато радості”, – підкреслив ректор собору.
Першою свій музичний виступ розпочала народна артистка України, співачка, авторка пісень, музикантка, радіо та телеведуча, громадська активістка, благодійниця, кандидат філологічних наук Марія Бурмака. Вона одразу відзначила, що Свята Софія – це особливе місце не тільки для українців в Італії, а й для всіх українців світу всіх часів, оскільки багато визначних постатей з України в різні часові періоди приїжджали саме сюди.
Перед виконанням композиції “Ой не квітни, весно…”, пані Марія розповіла присутнім з чого починалася її музична творчість:
“Я почала співати на фестивалі “Червона Рута” у 1989 році. Страшно подумати – 37 років тому. Мені щойно виповнилося 19 років. До здобуття Україною Незалежності залишалося 2 роки. Зараз я хочу заспівати для вас одну пісню тих часів на слова Олександра Олеся, вірші якого тоді вилучалися з бібліотек. Мене навіть викликали у певний відділ університету, бо хотіли виключити. Співати ці пісні тоді було насправді небезпечно. Але мені здається, що це саме те, що заповідали нам всі поети Розстріляного Відродження, Шістдесятники і Йосиф Сліпий. І ця пісня провела мене всі ці 37 років. Тому, зрештою, моє українство в Харкові перемогло. Україна – перемогла”, – поділилася спогадами співачка.
Марія Бурмака є також авторкою багатьох пісень про війну, яка почалась не в 2022 році і навіть не в 2014-му, а вже триває насправді століттями.
Зокрема, її пісня “Поцілуй мене на прощання” була написана в 2014 році для українських хлопців, які одразу після Революції Гідності, Майдану пішли добровольцями на фронт і багато з яких, нажаль, не повернулися.
Перед піснею “Повернись живим”, виконавиця поділилася особистою трагедією в її сім’ї, пов’язаною з теперішнім повномасштабним вторгненням московії в Україну:
“Війна забрала багато кого. Відразу з початком війни добровольцем на фронт пішов мій брат. Я ніколи не могла подумати, що він, який займався аналітикою, стане артилеристом. Проходив службу в 43 бригаді імені гетьмана Тараса Трясила. Коли він пішов – ми не зразу знали, де він. Я в якийсь момент написала пісню, яка називається “Повернись живим”. Зробила відео. Якщо ви знайдете його на ютубі, то зможете побачити у відео на фотографіях наших хлопців, які пішли на війну, і вкінці є фотографія мого брата Святослава Бурмаки. Він був двічі поранений, двічі контужений. Прийшов вкінці 2023 року, потрапив в госпіталь і буквально через невеликий проміжок часу – 4 січня 2024 року його не стало. Він похований на Алеї Героїв в Києві. Я написала пісню, яку зараз не зможу вам заспівати, але в ній є такі слова:
Ти ангелом на плечі
Снитимешся вночі
І берегтимеш радість,
І в рисах своїх дітей
Житимеш ти тепер
Їхніх життів заради!..
Ти, братику мій, скажи:
Чому зупинився час?..
У цієї пісні дуже важка місія – під цю пісню зараз ховають Героїв на щиті…”, – з сумом повідомила пані Марія.
Також співачка подякувала українській діаспорі в Італії за допомогу, яку вони надавали і продовжують надавати для тих, хто постраждав від війни в Україні.
“Насправді, коли я тільки приїхала сюди, одразу хотіла сказати всім вам дякую, бо з початком війни величезна допомога приходила з Італії – від вас. Всі оці пачки, які ви присилали, все що пакувалося тут – воно приходило для тих людей і дітей, які їх потребували, допомагало і зігрівало, зокрема, радували дітей іграшки і смаколики в “перший” Великдень, в квітні 2022 року. Діти раділи, а люди казали: “Це прийшло до нас з Італії”. Ще раз дякую всім вам і вашим італійським друзям за цю допомогу”, – висловила вдячність за підтримку виконавиця.
Марія Бурмака, для якої це був перший приїзд до Риму розповіла, що в 2019 році, а тоді в 2021-му також на День Матері вже планувався її виступ тут, але тоді епідемія ковіду завадила збутися цим планам.
Співачка привітала зі святом всіх мам, бабусь і прабабусь, які були присутні на заході і всіх людей, які можуть обійняти свою маму або звернутися до неї, як вона, в небеса, і привідкрила таємницю:
“Я знаю, що моя мама зараз бачить – де я. І вона знає, як я мріяла приїхати до Риму. Всі наші мами – завжди з нами. Я, коли їхала до вас, подумала, що в мене немає власної пісні про маму, і я вже зараз придумала її практично всю, але ще не написала. У неї буде такий приспів: “Мамо моя, ти моє сонечко. Ти колись теж була донечка”. Колись, коли ви її почуєте, то будете знати, що я її написала по дорозі до Риму”, – поділилася майбутньою піснею авторка.
Примітно, що хоча й у Римі від самого ранку стояла вітряна і хмарна погода, проте дощ вперто відмовлявся іти, що давало змогу продовжувати концерт. Однак коли співачка виконувала пісню “Сонцем, небом, дощем” останній, мабуть, подумав, що це кличуть його і пустив з неба свої крапельки… Попри це пані Марія продовжувала співати до завершення свого виступу, хоча концерт на декілька хвилин, через примхливість погоди, довелося все-таки призупинити.
Перед піснею “Не бійся жити”, Марія Бурмака наголосила на важливості цих слів та висловила сподівання що її виступ запам’ятають саме цими словами:
“Ви знаєте, які слова були дуже важливими для Івана Павла ІІ? “Не бійся”. І в мене є така пісня “Не бійся жити”. Я колись написала її для себе, але мені хотілося б сказати всім: не біймося дощу, не біймося, що нам буде складно. Краще боятися тоді – коли ти не любиш. Найчастіше в Святому Письмі використовуються слова “не бійся” і “радуйся”. Мені хотілося б, щоб Ви запам’ятали мій приїзд, і саме ці слова “не бійся жити”, тому що це наше життя. Так, воно не просте. А у кого воно було просте?”, – пояснила важливість цих слів співачка.
До того ж виконавиця повідомила, що зараз на всіх концертах продовжує збирати кошти для бригади свого брата, якій вона допомагає і виручені кошти з її аукціону, для якого вона привезла авторську вишиту сорочку, вишиту власноручно в 16 років, підуть саме на ці потреби для українських військових.
Авторка також заспівала кілька веселих руханок для дітей, під які танцювали і діти, і дорослі. Загалом, у її виконанні були виконані пісні різних творчих періодів, зокрема, “Писанка”, “Чорні черешні”, “Ой не квітни, весно…”, “Розлюби”, “Поцілуй мене на прощання”, “Пробач”, “З Днем народження, сонце”, українські народні пісні “Чом ти не прийшов”, “Цвіте терен”, “Рідна мати моя…” на слова Андрія Малишка”, “Червона Рута” Володимира Івасюка та інші.
Після композиції “Перемога” і перед виконанням заключного номеру пані Марія зауважила:
“Я завжди закінчую свій виступ піснею “Перемога”, але не сьогодні. Тому що тут є прекрасні діти парафії, які співали разом зі мною, які вивчили мою пісню “Україна серденько”, якій всього 1 рік. Я хотіла написати її так, щоб цю Україну хотілося обійняти, і щоб ця пісня сподобалася дітям. І так вийшло. Я приїхала в Рим вперше в житті. І тут діти разом зі мною зараз співатимуть мою пісню”, – висловила своє захоплення українськими дітьми в Римі співачка.
Насамкінець, Марія Бурмака подякувала всім людям, які її запросили, долучилися до організації приїзду та допомагали їй з облаштуванням у ці кілька днів гостювання у Римі. Подякувала о. Марку, всім глядачам та всім тим, хто допомагає зараз Україні.
Після оголошення результатів благочинної лотереї, святковий концерт продовжив український музичний гурт Religimuz. Свій виступ він розпочав з пісні-молитви, присвяченій матері Небесній – Пресвятій Богородиці.
Музичний гурт Religimuz відомий передусім своїм автентичним виконанням та популяризацією духовної та народної музики у класичній обробці.
Зокрема, в їхньому виконанні прозвучали пісні “Росте черешня в мами на городі”, “Два кольори”, “Якби я мала крила орлині”, авторські пісні “Вишиванка”, “І правди на Землі нема”, “Піде війна”, “Там де посіяв Господь нас сьогодні” та інші.
Вітаючи матерів, соліст гурту Олег Колос висловив своє захоплення культом материнства в Україні:
“Культ материнства в Україні надзвичайний. Наші матері можуть пережити все. Незважаючи на те, що зараз багато з них ховають своїх дітей, проте знаходять в собі сили жити далі. І саме головне, що наше українське насліддя ми отримуємо від мами, від бабці. Ходити до церкви і всіх молитов я також навчився від бабці. Моя дружина була завжди скромною, але вона є композиторем, авторкою кількох збірок віршів і зараз матір’ю шістьох дітей, яких в нас було загалом вісім, двоє з яких, нажаль померли. І ми тішимося цим даром материнства”, – сказав Олег Колос.
Гурт не обійшов увагою і тему московсько-української війни, заспівавши кілька авторських пісень на цю тему. Пан Олег, зокрема, зауважив, що ця війна зараз забирає цвіт нашої нації, перемелює все на світі і страждають від неї також наші матері, які ховають своїх дітей:
“І попри це, українці все-рівно мають надію, моляться і живуть далі і прославляють наше насліддя. Напевно, з цього нашого опору ми дістаємо неабияку силу, яка дає нам можливість щоразу проростати. І чим більше в нас є викликів, тим сильніші ми стаємо”, – висловив своє захоплення українською нацією музикант.
Після цього всі присутні разом з музичним гуртом Religimuz заспівали пісню, яка вже стала символом нашої української стійкості, символом рішучості у відстоюванні власної української землі і нашої ідентичності та готовності йти до кінця, до Перемоги – “Ой у Лузі червона калина”.
Насамкінець, гурт заспівав пісню-молитву “Під твою Милість прибігаємо, Богородице”.
Цього дня ми також доєдналися до привітань всім українським матерям, які проживають зараз в Україні або в еміграції, зокрема, Марії Бурмаці і Надії Пакош, які є також матерями. Бажаємо вам витримки на крилах надії і віри, ласкавої приємності в потоці сприятливостей із запахом ранішнього сонця і свіжого весняного вітру, який хай завжди дме у ваші вітрила в напрямку успішності.
Завершимо розповідь про святкування Дня Матері у Римі словами з пісні Марії Бурмаки “Перемога”:
Перемога буде з нами
Проти вражої орди
Сильна нашими серцями
Україна назавжди!
Слава Героям України!
Усі світлини – автора статті Василя Пирога.
Також читайте: «Українці готові за себе боротися!» – Віталій Портников на зустрічі з українською громадою у Римі.
