Зустріч новопризначеного Посла України в Італії Ігоря Брусила з активом української громади, що пройшла 18 квітня в Римі, на наш погляд, стала не просто офіційним дипломатичним заходом, а подією з яскравим символічним і культурним контекстом.
Вважаємо, що особливим чином на це вплинуло місце, де відбулася подія – прокатедральний собор Святої Софії, зведений у ХХ столітті з ініціативи Патріарха Йосифа (Сліпого).
Прокатедральний собор Святої Софії в Римі є головним осередком духовного життя українців в Італії. Водночас він давно виконує роль не лише релігійного, а й громадського центру української діаспори. Тож проведення у цьому місці зустрічі нового очільника Посольства України в Італії з представниками українських асоціацій лише підкреслює зв’язок дипломатії з живою громадою – не абстрактною, а реальною, активною і впливовою.
Саме таке поєднання, на наше переконання, має дуже сильний сенс – коли дипломатія відбувається не в «стерильних» залах, а в місці, де пам’ять, віра і досвід людей стають частиною важливої розмови, «світлицею», де вирішуються державні справи в колі однодумців.
А зараз хочемо акцентувати увагу на картині, розміщеній на центральній стіні зали, де проходила ця важлива зустріч. Монументальне полотно «П’єта» (або «Оплакування Христа») є художньою інтерпретацією одного з найвідоміших шедеврів світового мистецтва, створеного італійським скульптором Мікеланджело Буонарроті.
Оскільки інтер’єр собору створювався за задумом Патріарха Йосифа Сліпого, цей образ напевно обрано не випадково. Бо можемо сприймати його як символ страждання українського народу та його віру в неминуче відродження.
У контексті війни в Україні ця картина резонує з трагедіями, які переживає український народ. Водночас зустріч пана Посла з активною громадою українців – не просто формальний захід, а діалог людей, об’єднаних спільним болем та переживанням за долю своєї Батьківщини. Образ Марії, яка тримає тіло Сина, сприймається як символ України-матері, яка оплакує своїх Захисників.
Зауважимо, що постать Богородиці на художньому полотні втілює смирення перед великим випробуванням. Нам видається, що і початок дипломатичної місії пана Ігоря Брусила у такий складний час можна сприймати як прийняття великої відповідальності та готовність до служіння.
Присутність такої картини в залі засідань неначе нагадує учасникам, що їхня робота, дипломатична і волонтерська, також є способом служіння вищій меті. До того ж це полотно ніби лине в повітрі над присутніми, наче знімаючи з офіційного заходу сухий протокол і додаючи людяності. Цим самим картина ніби нагадує, що політика та дипломатія мають сенс лише тоді, коли вони служать людині – її болю, її пам’яті та її надії на світле майбутнє.
Додамо, що хоча «П’єта» (або «Оплакування Христа») – це сюжет про смерть, він є частиною ширшої історії про Воскресіння. У даному випадку картина може слугувати нагадуванням, що після найважчих випробувань настає час відновлення та перемоги життя. Тож зустріч з новим Послом сприймаємо як початок нового етапу та відродження співпраці.
Ще трохи про символізм, що був присутнім на зустрічі представників українських асоціацій з новопризначеним Послом України в Італії Ігорем Брусилом. З нашої точки зору, окрім картини «П’єта», можна виділити ще кілька важливих деталей👇
✔️ Поєднання офіційного та духовного
Те, що з релігійним сюжетом картини на стіні контрастує діловий одяг учасників, насправді відображає унікальність українського життя в Італії, де церква історично була та є головним осередком громади. Державна влада (в особі пана Посла) приходить туди, де громада почувається як вдома. Це має вигляд символу єдності держави та церкви у підтримці народу.
✔️ Рояль та культурна дипломатія
Збоку від президії стояв чорний рояль, який асоціативно перетворював приміщення на культурний простір. Це ніби підкреслює, що українська громада в Італії – то не лише про політику, релігію чи консульські питання, а й про м’яку силу мистецтва.
✔️ Стіл президії та «горизонтальний» діалог
Стіл, за яким сидів пан Посол, був накритий простою світлою скатертиною, без жодних надмірностей. Відсутність високої трибуни чи іншої помпезності наголошувала на демократичному характері зустрічі. Це може слугувати символом того, що новий Посол готовий до прямого, «на рівних», діалогу з активістами. Папери, нотатники, роздруківки на столі свідчили про те, що зустріч була не церемоніальною, а мала практичну спрямованість. Адже йшлося про вирішення конкретних справ, а не лише про обмін привітаннями.
✔️ Аскетичність приміщення – люди зібралися для спільної праці
Білі стіни, прості жалюзі на вікнах, скромні меблі. Все це ніби нагадує про те, що ресурси громади спрямовані не на зовнішній лоск, а на допомогу Україні: гуманітарні вантажі, дрони, підтримка біженців та інше.
Вважаємо, що в будь-якому випадку вибір саме такого приміщення для першої зустрічі пана Ігоря Брусила з громадою продемонструвало його бажання бути ближче до реальних умов життя діаспори. Це є дуже важливим сигналом для налагодження довіри.
Щиро вітаємо новопризначеного Надзвичайного і Повноважного Посла України в Італії Ігоря Брусила з початком роботи на цій важливій і відповідальній посаді!
Зичимо натхнення, енергії, успіхів і міцного здоров’я. Хай дипломатична місія у Римі буде плідною, а виваженість, досвід та патріотизм служать на благо України, відкриваючи нові можливості для нашої держави.
До теми: Чому інтерв’ю Мелоні на фоні битви Гарібальді стало маніфестом підтримки України.
Нагадаємо, що днями новий Посол України в Італії Ігор Брусило зустрівся з представниками української громади.
