Відгриміли фанфари зустрічі «американського рудого кота Доні» і «китайського червоного дракона Сі». Ні один президент США так не вилизував і не ублажав лідера Китаю, який прибував з державним візитом до Америки, як Дональд Трамп.
На противагу традиційному протоколу Трамп зустрічав Сі і його дружину біля трапа літака на червоному килимі з почесним військовим караулом у парадній формі, оркестром, виконанням гімнів обох країн та прольотом над ними військових літаків.
Потім була урочиста державна вечеря на честь Сі, а на завершення — подарунок червоному дракону скульптури білого орла із золота — головного національного символу США. Дональд осипав компліментами Сі і його дружину…
Більше того, Трамп, готуючись до зустрічі із СІ, призупинив продаж зброї Тайваню за контрактами на суму 14 млрд доларів, щоб використати цей «козир» на переговорах.
Сі Цзіньпін закликав Трампа протидіяти незалежності Тайваню та припинити продаж йому зброї. Трамп публічно не коментував це питання. Конгрес США та Пентагон виступають проти будь-яких поступок Китаю в цьому питанні.
Трамп назвав неприйнятною підтримку Ірану з боку Китаю. Проте Пекін не збирається розривати економічні зв’язки з Тегераном і продовжує закупівлю іранської нафти і постачання зброї Ірану.
Трамп погодився продовжити дію чинного «торговельного перемир’я» ще на два місяці — до 10 січня 2027 року. Це відтермінувало введення нових взаємних мит і забезпечило тимчасову стабільність ринків.
У відповідь Сі оголосив про дипломатичний жест доброї волі — до зоопарку Атланти передані в оренду дві великі панди як традиційний символ дружби. Якщо стосунки між США і Китаєм зіпсуються китайська сторона припинить оренду панд і поверне тварин на батьківщину, що було уже не раз.
Ця «дипломатія панд» введена з 1984 року, коли Китай припинив дарувати панд назовсім. Усі панди в іноземних зоопарках є власністю КНР і передаються виключно в комерційну оренду для наукових досліджень (за звичай на 10 – 25 років). За умовами контрактів, навіть ті малюки, які народжуються за кордоном, автоматично вважаються власністю Китаю. Коли вони досягають певного віку (2 – 4 роки), їх зобов’язані повернути до КНР для розведення.
Результати зустрічі Трампа і Сі експерти висвітлили достатньо повно і всебічно. Загальна оцінка — імператор Китаю Сі повертається додому переможцем, а король Нью-Йорка Дональд отримав облизня. Замість китайських рідкоземельних металів президент США Трамп удостоївся «дірку від бублика». Про це широко висвітлювали китайські ЗМІ. Американські — мовчали…
Бажання США мінімізувати залежність від Китаю та забезпечити стабільний доступ до рідкісноземельних металів (РЗМ) є одним із найголовніших пріоритетів національної безпеки та економічної стратегії Вашингтону. Ця потреба загострилася через те, що Китай контролює понад 70% видобутку та близько 90% світових потужностей із переробки рідкісноземельних елементів.
РЗМ є критично важливими для оборонного комплексу США (виготовлення літаків F-35, дронів, ракет, високоточної зброї, лазарів, радарів, мікросхем, ШІ), виробництва електромобілів та відновлюваної енергетики.
Станом на 2026 рік американські підприємства майже не здатні самостійно переробляти важкі елементи в потрібних обсягах. Коли Пекін у 2025 році посилив обмеження на експорт РЗЕ, американські гіганти (наприклад, Ford Motor) були змушені тимчасово зупинити заводи через дефіцит компонентів.
Зауважу, що сучасна політика США щодо Китаю базується на стратегії, де Пекін являється головним геополітичним економічним суперником Америки.
Військова доктрина США визначає Китай як головного стратегічного противника та головний виклик національній безпеці Америки в Індо-Тихоокеанському регіоні. Основний пріоритет стратегії: захист союзників (Японія, Південна Корея, Філіппіни), підтримка оборони Тайваню та стримування Пекіну від силового вторгнення.
Під час зустрічі з Трампом лідер Піднебесної Сі Цзіньпін заявив, що «США і Китай мають бути партнерами, а не суперниками».
Результати переговорів Трампа і Сі для мене були передбачувані, про що я заявив на передодні на декількох ютуб-каналах, в тому числі і на своєму «Генерал Григорій Омельченко».
Акцентую вашу увагу на іншому: чим для Китаю є Україна і росія і чому припинення російсько-української війни НЕ вигідно китайському червоному дракону.
Під час зустрічі з Трампом на ГА ООН Зеленський попросив, щоб президент США переговорив з лідером Китаю Сі Цзіньпіном про завершення російсько-української війни. Логіка, думаю, зрозуміла: Пекін має самий великий економічний вплив на Москву, ніж хтось інший у світі.
Тему обговорювали, але офіційні звіти США і Китаю містять лише розмиті дипломатичні формулювання. Сподівання на те, що Трамп зможе переконати Сі здійснити реальний тиск на Москву задля завершення війни, наразі мають нульовий видимий результат. Китай продовжує підтримувати економічні і військові зв’язки з росією і є її союзником.
Виникає запитання: чи вигідно Сі зупиняти війну, на яку він благословив путіна під час його візиту в Пекін на відкриття зимових Олімпійських ігор 4 лютого 2022 року?
Нагадаю, що повномасштабне вторгнення путін розпочав на четвертий день після завершення Олімпіади і, якби росія захопила Київ, то Пекін, за домовленістю з московським фюрером, почав би окупацію Тайваню. Тодішній президент США Джо Байден не наважився б вступити у війну з Китаєм…
Згадайте ганебне і трагічне виведення американських військ з Афганістану у серпі 2021 року за каденції президента Байдена, за шість місяців до воєнної агресії росії (24.02.2022). Воно стало об’єктом жорсткої міжнародної та внутрішньої критики й часто описувалося як хаотичне та провальне через швидке падіння кабульського режиму та стрімке повернення до влади угрупування «Талібан».
Це призвело до великої гуманітарної катастрофи, чисельних людських жертв, в тому числі й американських військовослужбовців, та політичної кризи. Байден морально зламався і змушений був зняти свою кандидатуру з президентських виборів 2024 року, на яких переміг його вічний опонент Трамп…
На російсько-українській війні Китай уже заробив десятки мільярдів доларів і отримав у дострокове користування природними ресурсами путінської росії!
За час повномасштабного вторгнення Москва втратила велику частину західних ринків, технологій та інвестицій і була змушена розвернути свою економіку на Схід. Китай в свою чергу отримав самого великого постачальника природної сировини (нафту, газ, ліс, воду), який тепер має значно менші можливості торгуватися, і водночас величезний ринок для власних товарів та технологій.
Наскільки це вигідно Пекіну, нещодавно підтвердив головний виконавчий директор нафтогазової компанії «Роснефть» Ігор Сєчин. За його словами, з 2022 року Китай лише завдяки вигіднішій (низькій) ціні за російську нафту отримав близько $27 млрд економічного ефекту. Втративши значну частину західного ринку росія змушена продавати нафту Китаю дешевше за ринкову альтернативу. Тільки на різниці в ціні на нафту Пекін зекономив майже $30 млрд.
До вигоди, отриманої від закупівлі дешевої російської нафти, додайте ще економічну вигоду, яку Китай має за придбання дешевого російського газу, лісу, води з озера Байкал, іншу сировину та товари. Якщо все це скласти разом, то, за оцінкою експертів, лише на економії Китай уже заробив на російській залежності понад $50 млрд.
На цьому Китай не зупиняється. Лише в серпні 2026 року імпорт російської нафти до Китаю зріс більш ніж на 41% у річному вимірі. І це дуже показовий момент: поки Захід намагається скоротити нафтові доходи Кремля і змусити московського фюрера путіна закінчити війну, Китай користується ситуацією і нарощує закупівлі російських енергоресурсів. Не тому, що Сі любить свого васала путіна. Просто росія зараз продає Китаю те, що йому потрібно, на дуже вигідних умовах.
І це тільки гроші. Набагато важливіше те, що після 2022 року величезна частина російської економіки почала переходити на китайські рейки. З росії пішли західні автомобільні концерни — їхнє місце зайняли китайські. Зник доступ до частини західного обладнання — росія переходить на китайські аналоги. Західних постачальників замінюють китайські, у зовнішній торгівлі різко зросла роль юаня, а енергетичні потоки дедалі сильніше переорієнтовуються на Китай.
Таким чином Пекін отримав значно більше, ніж дешеві нафту і газ. Він отримав величезну сусідню економіку, яка дедалі сильніше залежить від китайського ринку, грошей, товарів, обладнання і технологій. І це вже справжня стратегічна перемога китайського червоного дракона, яка значно дорожча за будь-які $50 млрд.
Висновок: Китаю не обов’язково потрібна перемога росії. Китаю потрібна залежна від нього росія. Економічно сильна Московія Пекіну не потрібна. Путінська росія, яка завтра закінчить війну, відновить економічні відносини з Європою, поверне частину західних ринків, грошей і технологій та знову отримає альтернативу Китаю, — теж не найкращий для Пекіна сценарій.
Нинішня росія набагато зручніша для Китаю: вона достатньо сильна, щоб воювати довгі роки з Україною, лякати Європу і відволікати ресурси США, але й достатньо слабка та ізольована і тому вимушена продавати Китаю ресурси зі знижками, купувати китайські товари і дедалі глибше залазити в економічну залежність від Пекіна.
Тому питання не в тому, чи може Сі натиснути на путіна. Звичайно, може. Питання в іншому: навіщо йому це робити?
І тут з’являється Трамп. Йому дуже потрібен прогрес у мирних переговорах до проміжних виборів до Конгресу в листопаді. Рейтинги впали, республіканці мають великі проблеми, а війна з Іраном замість швидкої перемоги принесла Білому дому ще одну кризу і десятки загиблих американських військовослужбовців.
Тому успіх у переговорах щодо України став би для Трампа дуже корисним політичним результатом. Саме звідси його спроба домовитися із Сі та залучити Китай до політичного впливу на Москву. Трампу потрібне будь-яке тимчасове перемир’я у російсько-українській війні до початку виборів, щоб він міг подати себе «великим миротворцем», який зупинив чергову війну.
Як зазначають експерти, проблема в тому, що Трамп фактично просить Сі допомогти зруйнувати конструкцію, яка самому Китаю надзвичайно вигідна. Тому, якщо китайський лідер і погодиться серйозно натиснути на путіна, то точно не за красиву фотографію і подяку за внесок у мир або за номінацію лауреата Нобелівської премії миру.
Китай торгуватиметься. І його ціна може взагалі не стосуватися України. Тарифи, технологічні обмеження, електромобілі, інвестиції, доступ китайських компаній до американського та європейського ринків — саме тут Пекін може вимагати плату за свою «миротворчість». Китаю це вигідно лише в тому випадку, якщо він зможе виторгувати серйозні економічні преференції в ЄС, щоб спокійно доїти «жирну» Європу, залякуючи її психопатом путіним.
І це майже ідеальна схема для Пекіна. Спочатку росія приносить Китаю дешеві ресурси, величезний ринок і технологічну залежність, а потім ця сама росія лякає Європу настільки, що китайський вплив на Кремль сам перетворюється на ліквідний товар. Тобто Китай може заробити на росії двічі: спочатку на її слабкості, а потім — на здатності цю слабку росію контролювати.
Офіційно Китай заявляє про свій нейтралітет у російсько-українській війні та заперечує постачання летальної зброї. Однак дані розвідок США та європейських країн свідчать, що КНР є ключовим посередником та економічним «двигуном» військових зусиль росії, без підтримки якого Кремль не зміг би підтримувати тривалу війну.
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОПОМОГИ КИТАЮ ДЛЯ РФ:
1. Постачання товарів «подвійного призначення» та технологій
Китайські компанії стали основним джерелом компонентів, необхідних для виробництва російської зброї:
- Електроніка та мікросхеми: Близько 61% компаній, що постачають підсанкційні товари (напівпровідники, мікрочипи, навігаційні системи) до росії, є китайськими.
- Компоненти для БПЛА: КНР забезпечує російські заводи двигунами, об’єктивами для камер, LIDAR-системами та вуглецевими нитками. Окремо фіксується розробка та передача росіянам нових технологій безпілотників з елементами ШІ.
- Хімічна сировина: Китайська державна корпорація Norinco та інші фірми масово постачають до росії нітроцелюлозу і бавовняну целюлозу, а також хімічні прекурсори, які використовуються для виробництва пороху, твердого ракетного палива та дронів-камікадзе.
2. Економічна та фінансова «парасолька»
- Порятунок від санкцій: Після початку повномасштабного вторгнення Китай замінив західні ринки. Двостороння торгівля між країнами сягнула рекордних $245–253 млрд.
- Купівля енергоресурсів: КНР масово закуповує російську нафту та газ, наповнюючи бюджет РФ.
- Юанізація: Близько 30% зовнішньої торгівлі росії тепер здійснюється в китайських юанях, що допомагає Кремлю уникати доларової системи та фінансувати військові витрати.
3. Спільні програми та військова взаємодія
- Виробництво зброї на території КНР: За даними західних розслідувань, російські оборонні дочірні компанії (наприклад, ІЕМЗ «Купол») налагодили програми розробки й виробництва ударних безпілотників безпосередньо на китайських заводах за участю місцевих фахівців.
- Військові навчання та обмін досвідом: Дані європейських розвідок свідчать, що китайські військові проходять підготовку на російських полігонах (зокрема під Волгоградом), переймаючи досвід ведення міських боїв та використання БПЛА в Україні. Натомість Москва ділиться з Пекіном сучасними військовими технологіями, випробуваними на війні.
4. Дипломатичне прикриття
- Китай послідовно відмовляється засуджувати російську агресію, не називає її «війною» і просуває власні пустопорожні «мирні плани». Пекін не підтримує міжнародні санкції проти РФ і використовує міжнародні майданчики (на кшталт ООН), аби зміщувати фокус уваги на критику США та НАТО.
З Китаєм Україні потрібно говорити, але без ілюзій. Пекін не буде допомагати нам тому, що раптом вирішив відновити справедливість і став моральним. Комуністичний червоний дракон ніколи не сповідував моральні загально людські цінності. Китай уже отримав від російсько-української війни понад $50 млрд лише прямої економії, величезний російський ринок і залежну від нього росію.
Китай є союзником росії у війні проти України. Лідер Китаю Сі Цзіньпін є співучасником воєнних злочинів путіна проти мирного населення України як і президент США Трамп.
Зауважу, що президент України Зеленський і лідер Китаю Сі Цзіньпін ніколи не зустрічалися особисто. Між ними була лише одна телефонна розмова 26 квітня 2023 року. Під час часової розмови вони обговорили двосторонні відносини та питання «поваги до територіальної цілісності України».
Пекін не погоджується на проведення двостороннього саміту, тоді як Сі у різних форматах зустрічався з путіним близько 50 разів.
Китаєзнавці зазначають, що лідер Китаю Сі вбачає президента Зеленського не на рівних собі, щоб зустрічатися з ним. На їхню думку, Сі вважає себе китайським імператором, а Зеленського «придворним артистом-коміком».
Якщо одного дня Сі Цзіньпін вирішить, що війну справді час закінчувати, це буде означати лише одне: Пекін вирішив, що на мирі вже можна заробити більше, ніж на війні. І тоді головним питанням буде не те, як Сі переконав путіна, а який рахунок Китай виставив Заходу.
Китай уже переможець у російсько-українській війні! Україна для червоного дракона є «золотим ключиком» до російського сундука з природними багатствами…
Я не претендую на істину в останній інстанції. Інформація подана для роздумів.
Герой України, лицар ордену ООН «Діяння на благо народів», медалі ЄС «Європа — союз цінностей», відзнаки Канадського королівського легіону Хрест «Вікторія», Хреста Союзу ветеранів УПА в Канаді «За заслуги у розбудові і обороні Української держави», народний депутат України ІІ-VІ скликань, член ПАРЄ (2006-2010), генерал-лейтенант СБУ, почесний голова Спілки офіцерів України
