Нинішня розповідь про Катерину Острогу з міста Суми, яка спеціально приїхала з України до Італії, щоби взяти участь у марафоні Acea Run Rome The Marathon 2024/ Римський марафон Acea Run, що відбувся минулої неділі.
Ця жінка, хоч і не професійна бігунка, проте марафонка за духом. Як і всі українці, вона має незламний характер і силу волі, завдяки яким щодня долає власний життєвий марафон.
У березні 2022 року, рятуючись від повномасштабної російської агресії, Катерина разом зі своїм 10-річним сином знайшла прихисток у Римі. Без діла не сиділа – самостійно відшукала і винайняла житло, влаштувалась на роботу масажистом у салоні краси в центрі Рима. Через соцмережі познайомилася з тутешніми українцями та активно відвідувала зустрічі української громади. Знайшла оголошення про літній табір для українських дітей за підтримки школи «Sport Senza Frontiere Onlus» і завдяки цьому змогла забезпечити дитині відпочинок влітку. В Україну повернулася з сином через один рік і вісім місяців.
У 2023 році, перебуваючи в Римі, Катерина Острога вже брала участь у Римському марафоні. Тоді, отримавши пропозицію стати учасницею найбільшого в Італії забігу, жінка погодилася одразу. Адже мала попередній досвід участі в подібних заходах в Україні – долала бігові дистанції в «Нова пошта марафон 2020» та «СумиЗаБіг 2021».
Про все це ми довідалися під час інтерв’ю з Катериною. У ході розмови попросили детальніше розповісти про участь у цьогорічному Римському марафоні👇
Катерина Острога: Я спеціально приїхала на Римський марафон 2024, щоб бути зі своєю командою, з якою брала участь у марафоні 2023. Бігла естафету зі своїми коліжанками задля підтримки наших українських дітей, які постраждали від війни. Також у такий спосіб хотіла надати приклад нашому поколінню.
Чи готувалися до марафону і за скільки часу подолали дистанцію?
Катерина Острога: Так, бо підготовка має бути обов’язковою. Для мене найважливішим було потренуватися у правильному диханні. Дистанцію 12,8 кілометра я подолала за 1 годину 12 хвилин, результатом задоволена.
Що було для Вас найскладнішим під час естафети?
Катерина Острога: Іноді настає такий момент, коли хочеться зупинись і йти пішки. У мене це займає приблизно одну хвилину і це найскладніше – умовити себе не зупинятись. Важливий момент марафону – ті, хто біжать поруч. Це дає нереальну енергію, адже разом з іншими бігунами біжиш швидше, ніж сама на тренуванні.
Про що думали, коли бігли?
Катерина Острога: Думала про те, що зараз я проживаю дві різні реальності. Перша – це війна в моїй країні, страх і багато іншого, чого навіть не хочеться вимовляти у голос. А друга реальність – місце, де все добре, де люди живуть своїм звичним життям, гуляють, посміхаються. Деякі з них навіть не розуміють, що в цей час десь іде війна. Дистанція була чимала, тож і думок було багато. Я масажистка, тому думала ще й про масажі, а ще про те, що привезти синові у подарунок. Бігла й була щаслива від того, що вдалося знайти можливість приїхати до Риму на ці чотири дні.
Що відчували, коли фінішували?
Катерина Острога: Пишалась собою і всіма тими, хто приїхав на марафон – тут були люди зі всього світу. Мрію пробігти ще багато марафонів. А взагалі наше життя – це і є марафон. Люблю життя і хочу цьому навчити свого сина.
