Христос Воскрес! Великодні свята тривають, сповнюючи людські серця великою світлою радістю. Їй не завадила навіть пандемія COVID-19, що наклала свій відбиток на спосіб відзначення Воскресіння Христового. Цьогоріч свято видалось особливим – переважна більшість українців залишилася відзначати вдома. У соціальних мережах люди діляться святковими світлинами – вони є свідченням, що Великдень видався теплим і домашнім.
Неодмінним атрибутом цього свята у значної частини українців є паска – обрядовий здобний великодній хліб. Тож не дивно, що майже на всіх світлинах фігурують паски – від їхнього розмаїття аж очі розбігаються! Та серед них яскраво виділяються диво-паски творчого подружжя Наталі Угрин та Віталія Дончака з селища Брюховичі, що на Львівщині.
Пропонуємо нашим читачам самим переконатися – ці паски виглядають просто шедеврами. Кожна з них – справжня живописна картина! А всередині пасок – ароматна сирна здоба з купою родзинок, журавлини, цукатів, мигдалю, шматочків шоколаду та цедрою апельсина.
Отже, знайомтеся з авторами ексклюзивних розписаних пасок – це 35-річна Наталя та 36-річний Віталій. Подружжя має двох донечок, Злату 10 років і Владу 4,5 роки, а також очікує на ще одну дитину. Вона має з’явитися на світ на початку травня.
Віталій Дончак, педагог і художник за освітою, має дві художні студії в Брюховичах. Регулярно проводить майстер-класи з живопису для дітей та дорослих, а також пише картини на замовлення.
Наталя Угрин за освітою перекладознавець і фахівець із контрактивної лінгвістики. Впродовж 15 років займається дизайном прикрас – створює їх за допомогою вишивки бісером і натуральним камінням по шкірі. Ми поспілкувалися з пані Наталею і розпитали, як з’явилися на світ такі оригінальні великодні паски.
Пані Наталя: – Я довго мудрувала над тим, який краще рецепт обрати. Адже завжди люблю пробувати щось нове і цього року з’явилася купа новомодних рецептів. Хотілося і панетоне, і паски-краффіни, і сирні пасочки, а ще ж щось цікавеньке було в Ольги Полякової. Тому вийшло так, що визначитися з кінцевим результатом мені не вдалось і я поєднала кілька рецептів до купи. Вийшло неймовірно смачно. Щодо глазурі, то тут довелося дотримуватись суворих рекомендацій і взагалі пробувати кілька варіантів. Адже глазур має бути твердою і не кришитися, тому з цим трохи поморочилась, але все вдалось на славу.
– Як виникла сама ідея розписаних пасок і як до цього поставився Ваш чоловік Віталій?
Пані Наталя: – Ідея виникла спонтанно, коли я пекла паски. Згадала, що колись в інтернеті натрапляла на роботи іноземного художника, який малював чудові картини на тортах. Тож я і подумала, чому б не зробити щось подібне на пасочках. Моє око впало на три харчові барвники, які збиралася використати для тонування паскової глазурі. Мене осінило, що цими барвниками можна розписати цю глазур – замість того, щоб її тонувати, тим паче, що в нас дома є художник і майстер на всі руки. Чоловік, почувши мою несамовиту ідею, закотив очі до неба, благаючи у Бога порятунку. Але там, де вагітна жінка, там і Бог. Тож йому нічого не залишалося, як скоритися своїй «нелегкій» долі й утілити мої чудернацькі задуми в життя. Розпис пасочок тривав увесь день! Віталій завжди підходить до таких речей дуже скрупульозно, з ювелірною точністю і майстерністю.
– А як ваші рідні, а також знайомі й незнайомі люди сприйняли ваші диво-паски?
Пані Наталя: – Наші рідні особливо не здивувались, бо ми завжди любимо створювати своїми руками щось цікавеньке. Але розпис у такій широкій тоновій гаммі, створений лише з трьох кольорів, вразив насамперед мене саму. Я навіть не сподівалася, що вийде настільки гарно, що аж дух перехоплює – від витонченості роботи та соковитості тонів. Я взагалі захоплююсь золотими руками свого чоловіка. Він справді вміє мене вразити, тому я намагаюся цими дивами ділитися з оточуючими. Але такого ефекту цунамі чи то розривної бомби я навіть не очікувала! Понад 100 тисяч переглядів і понад 4 тисячі перепостів тільки з моєї сторінки та понад 800 тисяч переглядів у спільноті «Український контент» (навіть не знаю, як наші пасочки туди потрапили). І це – всього лише за два дні! Люди пишуть і коментують, усі в повному захопленні. А нам справді дуже приємно і я радію, що змогла звеселити людей красою в цей нелегкий час.
Пані Наталя: – Великдень для нашої сім’і – найсвітліше свято в році, сповнене радості та Божого благословення. Тому до його святкування завжди ставимося з особливим трепетом. Кожного року ми з дітьми розписуємо воском писанки – це є наш обов’язковий передвеликодній ритуал, адже дітей треба змалечку навчати і привчати до українських традицій та звичаїв. Коли наші писаночки готові, ми декоруємо ними дерев’яний світильник у нашій майстерні, виконаній в гуцульському стилі. Він є нашим душевним куточком, де ми працюємо над створенням авторських прикрас. До речі, у нашому доробку є великодня колекція намист-оберегів з бісером, натуральним камінням і вишитими писаночками! А в чоловіка є кілька неймовірних картин на великодню тематику з писанками. Тож можемо сміливо стверджувати, що ми є великими шанувальниками світлого свята Воскресіння Христового.
На завершення нашого спілкування Наталія Угрин поділилася власними великодніми мріями.
Пані Наталя: – Насамперед мрію закінчити до пологів всі свої замовлення по прикрасах і відправити їх якнайшвидше новим власницям. Також (прим. – з усмішкою), дай Боже, мені не народити швидше терміну! А якщо серйозно, то мрію про мир і спокій в Україні, про зникнення епідемій і карантинів, припинення війни. Мрію про мудрих людей, які не спалюватимуть ліси та берегтимуть рідний край. Усім бажаю виваженості, витримки, наснаги до життя, міцного здоров’я і, звісно ж, гарного настрою!
