27 лютого в Римі відбувся показ документального фільму «20 днів у Маріуполі» українського воєнного кореспондента, письменника та режисера Мстислава Чернова. Документальна стрічка, яка описує події захоплення путінцями Маріуполя у лютому-березні 2022 року, що відбувалися під час повномасштабного вторгнення московії в Україну.
У майже повністю заповненому залі засідань Палати парламентських груп Італії, де відбувався показ фільму, були присутні багато представників українських асоціацій, журналістів, діаспори, а також депутатів італійського парламенту, небайдужих італійських друзів та інших уповноважених осіб. Показ відбувся за сприяння Посольства України в Італії і Палати депутатів Італії.
Перед показом фільму до глядачів звернувся голова окупованого міста Маріуполь Вадим Бойченко. За його ловами, в результаті 86-денної оборони міста і під час наступальних дій путінських окупантів, було знищено понад 50% всієї інфраструктури міста, практично кожен другий будинок зруйновано, а десятки тисяч громадян вбито.
Маріуполь обстрілювали зі всіх можливих систем залпового вогню. І досі у полоні на московії залишається дуже багато українських захисників, які знаходячись на металургійному комбінаті «Азовсталь» – останній фортеці міста, в повному оточенні до останнього наказу тримали героїчну оборону.
«Це фільм про трагедію, яку неможливо пробачити», – підкреслив пан Вадим Бойченко.
Він зазначив, що завдяки неймовірним подвигам українських захисників 6 березня 2022 року Указом Президента України Маріуполю було присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».
Головна місія фільму, як зазначає його автор Мстислав Чернов, це розповісти світові не тільки про те, що було в Маріуполі, але й про те, що відбувається в Україні просто зараз. Від початку окупації московією Криму та Севастополя минуло 10 років, а повномасштабна війна триває вже 735 днів.
Крім мера Маріуполя Вадима Бойченка, з української сторони фільм представляла українська військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка Юлія Паєвська (псевдо «Тайра»), яка нагороджена відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», орденом «Народний Герой України», медалями «За сприяння Збройним Силам України» та «Захиснику Вітчизни», нагрудними знаками «Знак пошани» та «За заслуги перед Збройними Силами України».
Відомо, що 16 березня 2022 року, під час облоги Маріуполя, Юлія потрапила у полон до московії й була звільнена через три місяці – 17 червня 2022 року.
«Це нагадування і пересторога для інших країн Європи, кордон якої проходить зараз не там, де закінчуються кордони Італії чи Польщі, а там, де проходить лінія зіткнення…», – такими словами завершила свій виступ Тайра.
Фільм «20 днів у Маріуполі» уже отримав понад 20 різноманітних нагород, зокрема, премію британської академії кіно і телевізійних мистецтв «BAFTA» у номінації «Найкращий документальний фільм». У цій же категорії стрічка номінована на премію «Оскар», церемонія нагородження якої відбудеться 11 березня цього року в Голлівуді.
«Я прокинулася зранку і зрозуміла, що це війна», – говорить у фільмі маленька дівчинка, перебуваючи у підвалі будинку в перший день повномасштабної війни. Реальні жахливі кадри тих подій, що задокументовані у цьому фільмі, важко дивитися без сліз та ненависті до окупантів. Всі звірства, які чинили путінські найманці в Маріуполі, будуть ще довгий час стояти перед очима всього світу.
Цей фільм допомагає ще більше відкрити очі на всю сутність загарбницького наступу московії, мета якого – не просто знищити Україну й усе українське, а зробити це в якомога жахливіший і відверто диявольський спосіб.
Наївністю є також думати, що Україною агресор здатен задовольнити свої імперські амбіції. Мета у путіна набагато масштабніша та давно вже всім відома. І єдине, що заважає йому в досягненні цієї мети – це волелюбність української нації, яка героїчністю та жертовністю своїх кращих синів і дочок тримає удар та є своєрідним «щитом Європи».
Варто завжди пам’ятати, якою ціною дається Україні кожен день такого стримування ворога, і робити все залежне, щоб допомогти Україні не лише вистояти у цій війні, а й відвоювати всі свої території та відновити свою потужність, в першу чергу військову.
Отже, фільм «20 днів у Маріуполі» – це також заклик і прохання про допомогу до всього вільного світу, акцент якого полягає в тому, що допомагаючи нам, ви допомагаєте, в першу чергу, собі. Тому, якщо ви хочете, щоб кадри з цієї стрічки так і залишилися лише у вас на екранах, а не стали реальністю у ваших містах, потрібно робити все від вас залежне для допомоги Україні.
Також, хотілося б подякувати Італії, що вона є однією з тих свідомих країн, яка активно підтримує, допомагає та сприяє зміцненню військової та економічної потуги України та підтримує українців, які тимчасово проживають на її території.
По завершенні фільму, глядачі ще тривалий час перебували під мовчазним враженням та зі сльозами на очах. І лише Гімн України, який хором заспівали усі присутні, дозволив відновити стан натхненності та гордості за свій народ та свою Батьківщину.
Завершимо розповідь про цю подію словами Ліни Костенко: «А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни!»
Слава Героям України! Слава Україні!
Нагадаємо, що в Італії скасували дозвіл на пропагандистську виставку росіян про Маріуполь.
Раніше ми повідомляли, В Італії показали документальний фільм про Маріуполь.
Також чиайте: В Італії переклали вірші поетеси з Маріуполя, презентацію влаштують у 10 містах.
